середу, 2 березня 2016 р.


                       За іменем народу Українкою  вона себе нарекла.

                                       Є люди, як свічки, - згорають і відходять в небуття.

                                      Є люди, як зірки, - горять  і світять все життя.
     Будь-яка людина щодня пише свою сторінку життя. Важливо, щоб вона була написана добрими ділами, щирими почуттями, впевненими кроками до омріяної мети. Написана прекрасними чорнилами ця «книга» житиме в душах людей.
Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем живе в душі нашого народу людина, імя якої – Леся Українка. Життя Лесі – великий приклад мужності і незламності, непохитності попри тяжку хворобу, яка спіткала її.
     З нагоди 145 річниці з дня народження Лесі Українки Зміївськими бібліотекарями  Лозинською А.С. та Кнутас О.А. була проведена година теплого спілкування з людьми похилого віку Зміївського стаціонарного  відділення для постійного проживання. До речі сказати, щоДруллє Т.С.,  Івлєва Н. М., Красікова Р.М., Сорокіна М. В. є читачами сільської бібліотеки. Книги для читання їм приносять волонтери бібліотеки та бібліотекарі.  Найстаршій читачці  Івлєвій Н.М. – 88 років. Гортаючи сторінки життя видатної доньки України, бібліотекарі показали, що сила людини в її вірі та надії. Розповідь про Лесю перепліталася зі спогадами з власного життя мешканців стаціонару.
  


Ім’я Лесі Українки в українській літературі завжди стоїть поруч з такими титанами духу як Т. Шевченко та І. Франко. Хвороба може здолати людину, але слово, яке запалює серця живе вічно.