18 листопада - День народження улюбленця всіх дітей на земній кулі, Діда Мороза.
У кожній країні є свій Дід Мороз. У німців це Німад (Ніхто). Німецькі і голландські діти звалювали на нього провину, коли пустували або щось ламали. У Великобританії діти пишуть листи Отцеві Різдва. Лист треба кинути в камін, а дим з труби доставить його прямо за призначенням. Маленькі італійці чекають подарунків від місцевого Діда Мороза- Баббо Наталє, а солодощі від відьмочки Бефани. У Швеції - Юль Томтен; у Узбекистані - Кор Бобо; у Угорщині - Мікулаш; у Фінляндії - Йоллупуккі; у Туреччині - Ноель Баба; у Франції - Пер Ноель; у Румунії - Мош Джариле.
У слов’ян вважається, що Дід Мороз був одружений на Зимі, та у них народилась донька – Весна, а Снігуронька - донька Весни. А сучасні добрі, хоч на вид и суворі, Дід Мороз та Санта Клаус, змушують нас пригадати Святого Миколая.
Він жив дуже давно, у ІІІ столітті, і дуже часто допомагав знедоленим. Одного разу він побачив, що бідний тато не може прогодувати своїх доньок ті вимушений віддати їх до чужої домівки. Тоді Святий Миколай проявив милість и насипав до димаря золотих монет – а у пічці дівчатка сушили взуття. Коли вони прокинулись то побачили, що їхні башмаки повні золота. Тому вважають, що з тих пір діти спеціально в різдвяну ніч залишають взуття поряд з піччю.
Святий Миколай завжди був заступником дітей – захищав їх, виліковував, наставляв на вірний шлях; але міг і покарати за лінь і неслухняність. Тому слов’яни з давніх давен почитають святого Миколу, представляючи його «то в образі доброго діда, то у вигляді суворого старця». От від нього і стався слов’янський Дід Мороз, який нині мешкає у Великому Устюзі.
Вважається, що найголовнішій Дід Мороз мешкає в Лапландії за Полярним колом. Рішенням ООН з 1984 року Лапландія офіційно проголошена «Землею Діда Мороза». Там розташована і резиденція Санта Клауса, де він живе цілий рік разом з помічниками-гномами. Туди пишуть листи діти з багатьох країн за адресою: Фінляндія, 96930, Полярне коло. Або через Інтернет: www.santamail.com
У слов’ян вважається, що Дід Мороз був одружений на Зимі, та у них народилась донька – Весна, а Снігуронька - донька Весни. А сучасні добрі, хоч на вид и суворі, Дід Мороз та Санта Клаус, змушують нас пригадати Святого Миколая.
Він жив дуже давно, у ІІІ столітті, і дуже часто допомагав знедоленим. Одного разу він побачив, що бідний тато не може прогодувати своїх доньок ті вимушений віддати їх до чужої домівки. Тоді Святий Миколай проявив милість и насипав до димаря золотих монет – а у пічці дівчатка сушили взуття. Коли вони прокинулись то побачили, що їхні башмаки повні золота. Тому вважають, що з тих пір діти спеціально в різдвяну ніч залишають взуття поряд з піччю.
Святий Миколай завжди був заступником дітей – захищав їх, виліковував, наставляв на вірний шлях; але міг і покарати за лінь і неслухняність. Тому слов’яни з давніх давен почитають святого Миколу, представляючи його «то в образі доброго діда, то у вигляді суворого старця». От від нього і стався слов’янський Дід Мороз, який нині мешкає у Великому Устюзі.
Вважається, що найголовнішій Дід Мороз мешкає в Лапландії за Полярним колом. Рішенням ООН з 1984 року Лапландія офіційно проголошена «Землею Діда Мороза». Там розташована і резиденція Санта Клауса, де він живе цілий рік разом з помічниками-гномами. Туди пишуть листи діти з багатьох країн за адресою: Фінляндія, 96930, Полярне коло. Або через Інтернет: www.santamail.com
