Дорога дитина!
Сьогодні ти пішла в перший клас, тепер ти зовсім доросла.
Вперше для тебе дзвенить дзвінок, кличе і манить по новій дорозі. Зараз почнеться перший твій урок і перше побачення зі школою.
Хочемо побажати тобі сьогодні завжди прагнути до вершин знання і в житті ніколи не відступати, а вчитися тільки із задоволенням!
У тебе буде багато предметів, кожен день потрібно буде вчити уроки, але зате ти дізнаєшся стільки цікавого!
Світ знань відкритий перед тобою!
В добру путь! Вперед до знань!
- Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в’язати.
- Борода не робить мудрим чоловіка.
- В умілого і долото рибу ловить!
- Вік живи — вік учись.
- Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
- Вченому світ, а невченому тьма.
- Гарно того вчити, хто хоче все знати.
- Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
- Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!
- Грамоти вчиться — завжди пригодиться.
- Грамотний — видющий і на все тямущий.
- Дарма, що малий, а й старого навчить!
- Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!
- Дивиться рідко, та густо бачить.
- Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.
- За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
- За одного вченого дають десять невчених.
- За одного грамотного сім неграмотних дають.
- Знає, на чім світ стоїть!
- Знання робить життя красним.
- І з сивою бородою не все розум приходить!
- І сила перед розумом никне!
- Книга вчить, як на світі жить.
- Наука для людини – як сонце для життя
- Навчання і труд поруч ідуть
- Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
- Науки нівода не затопить, ні огонь не спалить
- Знання – дерево, а діло – плоди
- Знання робить життя красним
- Наука в ліс не веде, з лісу виводить
- Грамотний – видющий і на все тямущий
- Вік живи – вік учись
- Від науки міцніють руки
- Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить
- Учений іде, а неук слідом спотикається
- Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати
- Хто знання має, той мур зламає
- Дарма, що малий, а й старого навчить.
Поради батькам " Як навчити дітей читати ".
Друже!
Якщо хочеш поговорити з ким-небудь – відкрий книгу.
Якщо ти занудьгував – візьми книгу.
Якщо хочеш одержати пораду – відшукай у книзі.
Якщо прагнеш знайти друга – подружись із книгою.
Якщо мрієш стати справжньою людиною – читай книгу.
Якщо хочеш відчути безмежні можливості людського розуму – працюй із книгою.
Бережи свого вірного мудрого друга – книгу!
Тільки там, де читають батьки, зростає дитина, яка читає.Я. Корчак
Підростаючій людині важливо навчитися відрізняти погане від хорошого, розуміти дійсні цінності. Слід пам’ятати, сама дитина не відчує всієї повноти спілкування із книгою, якщо поряд не буде дорослих наставників. Жоден комп’ютер не в змозі замінити любов і тепло батьків, що читають своїм малюкам.
Нерідко доводиться чути нарікання на те, що син або дочка не хоче читати. Дійсно, у наш час у друкарських видань існує немало конкурентів - телебачення, комп’ютер, відео. Але книга, як і раніше, необхідна, бо вона відкриває дитині світ, учить співчувати, радіти разом, а завдання дорослих – виховати та зміцнити в незрілій душі цю дорогоцінну здатність.
Культура спілкування з літературою закладається в сім’ї. Коли малюк часто бачить батьків із книгами, чує, як вони обмінюються враженнями про прочитане, радіють покупці цікавого видання, любов до друкарського слова виявляється у нього як природна необхідність.
Тому необхідно:
- починати читати вголос дитині з раннього віку;
- дарувати дитині книги;
- залишати друкарські видання скрізь, де малюк може їх побачити;
- читати один одному по черзі;
- визначити, які книжкові персонажі подобаються або не подобаються і чому;
- дозволяти синові або дочці самому вибирати книги в магазині або бібліотеці;
- не примушувати читати проти волі, краще запропонувати пограти в настільні ігри, пов’язані з читанням;
- збирати домашню дитячу бібліотеку;
- після перегляду художнього або мультиплікаційного фільму запропонувати прочитати книгу, казку, яку було покладено в основу сюжету;
- обов’язково слухати, як малюк читає сам, він повинен відчувати інтерес старших;
- читати дитині перед сном.
Пам'ятка батькам першокласника.
1. Однаково не праві як ті батьки, які надають першокласникові повну самостійність, так і ті, які встановлюють тотальний контроль за всією його діяльністю. «Уроки задають тобі, ти їх і роби», - заявляє втомлена мама, приходячи з роботи пізно увечері. Почувши подібну фразу, дитина відчуває ваше глибоке байдужість до своїх потреб.«Ну, що нам сьогодні задано?» - Запитує бабуся, розпаковуючи портфель і гортаючи сторінки підручника. У такій ситуації першокласник скоро прийде до висновку, що навчання більше потрібна дорослим, і вони самі все зроблять, нічого навіть напружуватися.
Кращий варіант - сидіти поруч з дитиною, спостерігати за його роботою, бути готовим допомогти, але не втручатися без його прохання. Після виконання завдання спокійно запитаєте дитини, чи задоволений він своєю роботою, що вийшло добре, а що - не дуже.
2. За уроки потрібно сідати за годину-півтори після повернення зі школи , коли дитина вже злегка відпочив, але ще не встиг перевозбудіться від домашніх ігор і розваг.
3. Між виконанням уроків слід робити перерви. 15-20 хвилин занять - 5 хвилин відпочинку.
4. Чергуйте усні і письмові завдання. Починайте приготування уроків з найбільш трудомістких або тих, що даються учневі важче за інших.
5. Дуже важливо привчити дитину до самоконтролю. Після виконання завдання попросіть сина чи дочку перевірити написане. Якщо він сам знайшов і виправив помилку - обов'язково похваліть! Лише коли самоперевірка увійде в звичку, можна припинити нагадувати.
6. Помилки дитини не повинні вас дратувати, вони повинні дивувати. Дайте дитині відчути вашу впевненість у його успіху. Не сваріть за помилки, не будете кричати: «Ми стільки разів писали це слово, а ти знову пишеш неправильно!» Краще здивуєтеся: «Ой! Як же це так сталося? »
7. Зустрічаючи дитину зі школи, постарайтеся посилити в ній позитивні враження і не акцентувати увагу на негативних. Поставте запитання так: «Що сьогодні було хорошого? Що було найцікавіше? »
8. Після виконання уроків похваліть дитини : «Ти сьогодні так швидко і добре все зробив!» Радійте його успіхів і нових знань: «Невже ти вже знаєш, як вирішувати такі складні завдання?»
9 . Ключ до успіху - розуміння труднощів дитини і спокійна батьківська впевненість у його можливостях. З такою підтримкою дитина буде відчувати себе в безпеці і легше впорається з будь-якими складнощами.
10. Перед сном шепніть дитині на вушко: «Я така щаслива, що ти в мене є!»
Немає коментарів:
Дописати коментар